Чуємо – горизонт, відчуваємо – ОБРІЙ…Горизонт по-українськи, або синоніми без обріїв
Не люблю я слова «горизонт». Можете мене засуджувати, казати, що не можна любити чи не любити слова. Воно не подобається мені не тому, що грецьке, а тому, що лінію, яка єднає небо й землю, я називаю обрій. Або небокрай. Або небосхил. Або овид. Ці слова відповідають моєму емоційному сприйняттю й відчуттю уявної межі між земним і небесним. А ще мені до душі словник синонімів Святослава Караванського, і відкрила я його для себе після пошуку синонімів саме до лексеми «обрій». Читаймо: Обрій, (лінія)небокрай, крайнебо, сов.горизонт; (простір)видноколо, виднокруг, виднокрай, виднокіл, овид; (намет неба) небосхил, баня неба; П.(коло знань) кругозір, круговид, кругогляд; Зверніть увагу, слово «горизонт» автор подає як сов. – совєтизм. Очевидно, що в радянську епоху українські лексеми, до того ж такі виразні й колоритні, намагалися вилучати з ужитку, не вносити до словників, а в текстах частіше вживали слова іншомовні, ніж лексику з українським забарвленням. Така мовна політика показувала, що окупаційна влада боялася навіть слова, яке,за своєю суттю, завжди було духовним оберегом і не тільки засвідчувало унікальність народу, а й охороняло культурну цілісність та інформаційний суверенітет нації від засилля чужого, привнесеного зовні. Андрій Содомора в книжці « Наодинці зі словом» так розмірковує про сутність слова «обрій»: «Небокрай, крайнебо, видноколо, виднокрай, виднокруг, овид, небосхил, кругозір, круговид, кругогляд, позем, пруг…Чи вичерпано ряд синонімів? Звісно, ні. Їхнє багатство засвідчує, як часто сягаємо поглядом тієї далекої риси… Наше слово однак ще досить молоде, можливо, ровесник іншого, подібного за настроєм, - мрія. Щось мріє вдалині, бринить, наче струна, що прослалася ген, куди сягне око, куди птахи летять у вирій, в ирай, рай, до обрію, за обрій…Куди дивимося з-під долоні, з-під бриля; куди бредемо, та добрести не можемо, бо те, що мріє, бринить, мерехтить зіркою, - недосяжне…»
І ще вражають такі роздуми автора: - «Людина, можливо, й зіп’ялася на ноги тому, аби побачити обрій». - «Та, власне, від рідного обрію найболючіше відривається наш погляд, наша душа: Чіпляйся за кручу, як терен колючий, Чіпляйся за небо, як яблуні цвіт. Бо вже ослонився безокрай чужинний. Бо вже чужинецький ощирився край.(В. Стус)…»Безокрай» - мовби антиобрій» - «Обрій – то сонце. Воно сідає за ту рису, до якої так уперто, взявши собі у підмогу палицю, йде людина. Та чи сама йде, чи змушена йти до інших далеких обріїв, вона несе з собою пам’ять про рідні обрії…Сонце хилиться до обрію…І саме в той момент обрій нам особливо дорогий. Бо то – доторк, межа, прощання…» - "…Обрії…сам Бог злеліяв для людини».
«Кожен, хто пише, потребує словника синонімів,- переконаний Святослав Караванський. Дійсно, дуже часто ми намагаємося згадати слово, яке ніби крутиться на думці, але не дає себе зловити. Словник синонімів збагачує наше мовлення й допомагає відчути певні нюанси лексеми.
Р.S. Цікаву рубрику започаткував журнал «Дніпро»: Євген Духниця пропонує створювати нові слова-синоніми до поданих лексем. Ось такі неологізми зворушили мене найбільше: Фотографія,світлина – посміхайлик, відбиточка, захоплюванка, оманка, позитівка, зображалка, віддзеркальник, копіювальник, миттємагія, пам’ятанка, милуванка, яскравка, блискоклац, хвилькостоп, клонувалка, сяйвопис, часостоп, світлопис, пікселемурашник, якопія, око радість, мавпувалка, стопомить, відображка, впізнавала, клац-зирк, застиглик, момент-view, клацик, пам’ятничка, миттєловка, світлоловчик.
Шукайте синоніми – з ними цікавіше осмислювати дійсність.
24.04.2014
«Добре вимовлене слово – це вже музика» К. Станіславський
Наголос – це биття серця у слові Колись мене дуже вразили слова Андрія Содомори про значення звукових вражень для людини: «Слух – найближча дорога до серця». А ще – про духовну ауру слова: «З-за обрію мовчанки, подібне своєю довершеністю до небесного тіла – «як млиновеє коло» - зринає й мовлене слово… Добре, коли ця мовчанка світла – від Слова, яке звучить у душі, яке й само є душею». Така персоніфікація найкраще доводить істину, що слово є духовною субстанцією. Кожен мовець творить власну лінгвосферу, яка є відображенням його цінностей, моральних якостей, рівня культури, статусу. Кожна людина може створити своє гарне мовне обличчя – для цього не потрібно мати науковий ступінь чи диплом філолога. Про це дуже гарно писав Б. Антоненко-Давидович: «Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це не тільки ознака, а й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично». Додам, що нині – у постмайданівський ( чи ще-майданівський) час – особливо важливо звертати увагу на мовлення: українці мають бути максимально позитивними у всьому, а в спілкуванні зокрема. Освіченість, вихованість, високий рівень культури – ось ознаки сучасного європейця. Наслідки гуманітарної катастрофи, яка найбільше зруйнувала Схід і Південь України, ми бачимо сьогодні. Зруйнована гуманітарна аура нації – наша найбільша втрата, яка тягне за собою всі інші проблеми – політичні, соціальні, економічні.
Наголос – биття серця у слові Нині я хочу звернути увагу на наголос. Ми часто калічимо слова, неправильно їх наголошуючи. Це нагадує мені серцеву аритмію, адже наголос – це биття серця у слові. У цій добірці подаю слова, у яких найчастіше роблять помилки, а також лексеми, які нині актуальні. аджЕ («Пора, пора, добродії, уже наголошувать не адже, а аджЕ» – І. Вихованець)
визвОльний ( вОля) вИпадок ( вИпаде) вирАзний вишИванка громАдський (громАда) громадЯнин дрОва зАвжди і завждИ (подвійний наголос) корИсний мерЕжа металУргія (металУрг) новинА обіцЯнка ( ОбіцЯнка – цяцЯнка, а дурневі радість) оптОвий перЕпустка писанкИ ( а також пам’яткИ, ластівкИ, хоча лОжки і ложкИ) поблизУ призовнИк і призОвник (подвійний наголос) рАзом (РАзом нас багато, нас не подолати) рИнковий (рИнок) святА (множина від свято – «Порада вам проста: святкуйте не свята, а святА» - І. Вихованець) серЕдина сільськогосподАрський (сільське господАрство) слИна спИна тАкож і такОж (подвійний наголос) течіЯ тризУб урочИстий фаховИй фенОмен ( «З давніх-давен фенОмен, а не феномен» – І. Вихованець) фетИш фІрмовий (фІрма) фОрзац фОльга хлІбний (хлІб)
цЕнтнер ціннИк черговИй чорнОзем чорнОслив шофЕр щЕлепа Яловичина
Смислорозрізнювальна функція наголосу ***Винайняти житло з вИгодами чи вигОдами? ***Підписати вІдомість чи відОмість? ***Масло вершкОве чи вершковЕ? ***Дивитися крізь лупУ чи лУпу? ***Сукня з Атласу чи атлАсу?
Дуже часто мовці, неправильно наголошуючи слова, змінюють їхнє значення. Наголос в українській мові може виконувати й смислорозрізнювальну функцію. Наприклад: ВИгода – те, що дає добрі наслідки в чому-небудь, якийсь зиск і т.ін. ВигОда – 1) зручність у чомусь, сприятливі умови; 2) Обладнання, речі, що створюють певні зручності для людини в побуті. Отже, Винайняти житло з вигОдами . ВІдомість – документ ВідОмість – повідомлення, знання Отже, Підписати вІдомість. ВершкОвий – пов’язаний з мірою довжини. ВершковИй – виготовлений із вершків. Отже, масло вершковЕ. ЛупА – лусочки. ЛУпа – збільшувальне скло. Отже, Дивитися крізь лУпу. Атлас – укладений за певною системою збірник і виданий у формі альбому або книжки збірник географічних, історичних та інших карт. АтлАс – шовкова або напівшовкова тканина. Отже, сукня з атлАсу
Слова, які відрізняються лише наголосом, називають омографами. Омографи як стилістичний засіб Ось такі цікаві тексти можна складати за допомогою омографів ***************************************************************** Немає моря глибшого, ніж Час. Все квапимось із «нІколи « в «нікОли».(Ліна Костенко)
Не оплачУ вину свою – оплАчу, Ціну сльозам ніхто іще не склав.( В. Омелянчук)
Світла вранішня метелиця замете мої стежки… Щось минеться, перемелеться, Щось навІки, навікИ! (Ю. Герасименко)
*****************************************************************
У дАлі покликав ДалІ, Покликав у сині простори, Ніщо нас тепер, Сальвадоре, Не втримає вже на землі.(О. Башкирова)
Хай не переводяться ВасИльки у роду, Як василькИ у полі.(В.Василашко)
Розминаєш між пУчок пучОк полину – І приходить Вітчизна. ( П. Вольвач)
А мУзика мов з бистрої ріки, Мов із проміння витканий музИка…
І пам’ятаймо: «Добре вимовлене слово – це вже музика»
Чуємо – горизонт, відчуваємо – ОБРІЙ…Горизонт по-українськи, або синоніми без обріїв
Не люблю я слова «горизонт». Можете мене засуджувати, казати, що не можна любити чи не любити слова. Воно не подобається мені не тому, що грецьке, а тому, що лінію, яка єднає небо й землю, я називаю обрій. Або небокрай. Або небосхил. Або овид. Ці слова відповідають моєму емоційному сприйняттю й відчуттю уявної межі між земним і небесним. А ще мені до душі словник синонімів Святослава Караванського, і відкрила я його для себе після пошуку синонімів саме до лексеми «обрій». Читаймо:
Обрій, (лінія)небокрай, крайнебо, сов.горизонт; (простір)видноколо, виднокруг, виднокрай, виднокіл, овид; (намет неба) небосхил, баня неба; П.(коло знань) кругозір, круговид, кругогляд;
Зверніть увагу, слово «горизонт» автор подає як сов. – совєтизм. Очевидно, що в радянську епоху українські лексеми, до того ж такі виразні й колоритні, намагалися вилучати з ужитку, не вносити до словників, а в текстах частіше вживали слова іншомовні, ніж лексику з українським забарвленням. Така мовна політика показувала, що окупаційна влада боялася навіть слова, яке,за своєю суттю, завжди було духовним оберегом і не тільки засвідчувало унікальність народу, а й охороняло культурну цілісність та інформаційний суверенітет нації від засилля чужого, привнесеного зовні.
Андрій Содомора в книжці « Наодинці зі словом» так розмірковує про сутність слова «обрій»:
«Небокрай, крайнебо, видноколо, виднокрай, виднокруг, овид, небосхил, кругозір, круговид, кругогляд, позем, пруг…Чи вичерпано ряд синонімів? Звісно, ні. Їхнє багатство засвідчує, як часто сягаємо поглядом тієї далекої риси… Наше слово однак ще досить молоде, можливо, ровесник іншого, подібного за настроєм, - мрія. Щось мріє вдалині, бринить, наче струна, що прослалася ген, куди сягне око, куди птахи летять у вирій, в ирай, рай, до обрію, за обрій…Куди дивимося з-під долоні, з-під бриля; куди бредемо, та добрести не можемо, бо те, що мріє, бринить, мерехтить зіркою, - недосяжне…»
І ще вражають такі роздуми автора:
І ще вражають такі роздуми автора:
- «Людина, можливо, й зіп’ялася на ноги тому, аби побачити обрій».
- «Та, власне, від рідного обрію найболючіше відривається наш погляд, наша душа:
Чіпляйся за кручу, як терен колючий,
Чіпляйся за небо, як яблуні цвіт.
Бо вже ослонився безокрай чужинний.
Бо вже чужинецький ощирився край.(В. Стус)…»Безокрай» - мовби антиобрій»
- «Обрій – то сонце. Воно сідає за ту рису, до якої так уперто, взявши собі у підмогу палицю, йде людина. Та чи сама йде, чи змушена йти до інших далеких обріїв, вона несе з собою пам’ять про рідні обрії…Сонце хилиться до обрію…І саме в той момент обрій нам особливо дорогий. Бо то – доторк, межа, прощання…»
- "…Обрії…сам Бог злеліяв для людини».
«Кожен, хто пише, потребує словника синонімів,- переконаний Святослав Караванський. Дійсно, дуже часто ми намагаємося згадати слово, яке ніби крутиться на думці, але не дає себе зловити. Словник синонімів збагачує наше мовлення й допомагає відчути певні нюанси лексеми.
Р.S. Цікаву рубрику започаткував журнал «Дніпро»: Євген Духниця пропонує створювати нові слова-синоніми до поданих лексем. Ось такі неологізми зворушили мене найбільше:
Фотографія,світлина – посміхайлик, відбиточка, захоплюванка, оманка, позитівка, зображалка, віддзеркальник, копіювальник, миттємагія, пам’ятанка, милуванка, яскравка, блискоклац, хвилькостоп, клонувалка, сяйвопис, часостоп, світлопис, пікселемурашник, якопія, око радість, мавпувалка, стопомить, відображка, впізнавала, клац-зирк, застиглик, момент-view, клацик, пам’ятничка, миттєловка, світлоловчик.
«Добре вимовлене слово – це вже музика»
Наголос – биття серця у слові
Все квапимось із «нІколи « в «нікОли».(Ліна Костенко)
Ціну сльозам ніхто іще не склав.( В. Омелянчук)
У дАлі покликав ДалІ,
Не втримає вже на землі.(О. Башкирова)
Як василькИ у полі.(В.Василашко)
І приходить Вітчизна. ( П. Вольвач)
25.02.2014
Риги, тітушки і стиль "бикоко"
Найшвидше на зміни в суспільстві й у свідомості людей реагує мова. У світлі останніх подій у нашому словнику з'явилися неологізми, які відобразили певні нові явища сучасного життя України. Ці слова найточніше передають настрої народу, є відбитком їхніх поглядів на конкретні історичні зміни. Ось лексеми, які увійшли до активного словника українців за останній час . На жаль, багато з них - із негативною конотацією.
Автомайдан — явище протестного руху в Україні, що виникло в середовищі Євромайдану як спосіб мобільного впливу на події; група самостійних колон автомобілістів, які проводять різнопланові акції
Осередки Автомайдану існують у багатьох містах України.
Відомий проведенням акцій із блокування автомобільного руху, акцій у резиденції екс-президента України Віктора Януковича Межигір'ї, полюванням на тітушок.
Антимайдан - явище протестного руху, низка мітингів в Україні на підтримку провладної партії. Організований владою на противагу ідеям Євромайдану.
Бандюкович - іронічне прізвище В.Януковича, нині вже екс-президента України
Беркутята - бійці спецпідрозділу "Беркут", які відзначилися розгоном Євромайдану й масовими вбивствами й катуванням протестувальників.
Бикоко - іронічна назва стилю, ознаками якого є надмірне оздоблення житла колонами, дорогим деревом, витворами мистецтва, сувенірами й іконами,наповнення інтер'єру великою кількістю коштовного начиння,виробів із золота; асоціюється з поняттями "кітч", "несмак". У стилі "бикоко" збудовано й оздоблено маєтки В.Пшонки, колишнього Генпрокурора України, "Межигір'я" екс-президента В. Януковича .
Євромайдан - явище протестного руху в Україні проти корупції, соціальної нерівності, свавілля правоохоронних органів та суддів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
Європрагнення - бажання інтегруватися в європейський простір.
Європрагнення - бажання інтегруватися в європейський простір.
золотий унітаз - уособлення надмірної розкоші на тлі загального зубожіння народу.
Ленінопад - повалення пам'ятників Леніну в Україні, стихійна хвиля демонтажів і пошкоджень пам'ятників Володимиру Леніну під час Європейської революції в Україні.
"Небесна сотня" - герої Євромайдану, які загинули під час протестних акцій.
Овоч - іронічне ім'я В. Януковича як натяк на його розумові здібності
Рій - найменша військова одиниця Євромайдану, 10 активістів (слово з категорії архаїзмів перейшло в сучасний словник)
Ройовий - командир рою
Риги - лайлива назва членів партії регіонів і їхніх прихильників
Сотник - командир сотні
Сотня - загін зі ста активістів Євромайдану
"Тітушки" - збірна назва найманців, часто люмпенізованих кримінальних елементів, гопників, молодиків, зокрема спортсменів, яких українська влада використовуала для застосування фізичної сили й участі в масових сутичках; зокрема, для перешкоджання діяльності опозиційних активістів та для дій проти вуличних протестів: провокацій, підпалів машин,залякування, побиття та розгону демонстрацій, впливу на процес голосування на виборах тощо. Офіційно визнано використання державними службовцями правоохоронних органів та спецслужби кримінальних бандитських формувань "тітушок" проти демократичної акції "Євромайдану".
Термін з'явився в травні 2013 року, походить від прізвища спортсмена Вадима Тітушка.
13.02.2014
День помилок
Учора на каналі ТВІ програму "Ранкові курасани" оголосили днем помилок: тепер ці вранішні шоу є тематичними. Ідея ведучих полягала в тому, аби згадати найкумедніші випадки обмовок і мовленнєвих помилок. Коли вдосталь посміялися над мовними "бімбами"на зразок "бо-бо-бу" С. Арбузова і "хіть-бабу" Н. Шуфрича, взялися загалом за мовні огріхи. Тішить те, що цю тему порушують, тим паче , у гумористичному ключі.
Сьогодні я вирішила оголосити свій день днем помилок також, точніше - днем аналізу мовних огріхів. Матеріал брала з 2 джерел - каналів ТВІ і "5" (найчастіше їх дивлюся, до того ж вони україномовні) та з живого мовлення моїх земляків (у четвер у нашому містечку базарний день, тому слухати буде що). Окрім того, я поставила часові обмеження для своїх спостережень: 1 година на телебачення й 1 година на базар. Цікаво, хто більше помиляється?
Ось що я "наловила":
Телевізійні огріхи:
Не треба путати - не треба плутати ( путають коней)
14 люте - 14 лютого
Енергія Майдана - енергія Майдану
Готуватися до недільного віче - готуватися до недільного віча (віче - відмінюваний іменник)
Абсолютно вірно - абсолютно правильно (вірно можна кохати)
Закон по змінам до Конституції - Закон щодо змін до Конституції
На цьому тижні - цього тижня
Торгівельний комплекс - торговельний комплекс
Прийдеться прийняти рішення - доведеться ухвалити рішення
Біля чотириста людей - близько чотирьохсот людей
Я відправила свій коментар - я надіслала свій коментар
Згідно Закона про амністію - згідно із законом про амністію
Ціна на білет - ціна на квиток
"Базарні" помилки
Купила одну літру сметани - купила один літр сметани
Говядина - яловичина
По чому фасоля? - Скільки коштує квасоля?
Гарні коври - гарні килими
600 грам ковбаси - 600 грамів ковбаси
Дрелька - дриль
Здача - решта
Гачки на рибалку - гачки на риболовлю
Щось від тараканів - щось від тарганів
Дайте фонарик - дайте ліхтарик
Вам йде це плаття - вам личить ця сукня
Миючі засоби - мийні засоби
Я солодкоїжка - я ласунка
Спитаєте, чому порівнюю такі різні речі? Розмовне мовлення - живе, колоритне, емоційне, інколи просторічне. Погодьтеся, дрелька й одна літра сметани звучать на базарі природніше, ніж дриль і один літр сметани. Російські кальки, без сумніву, треба виправляти. А от політикам і тележурналістам соромно не знати нормативної мови, адже це їхній хліб і, зрештою, обличчя.
1.02.2014
Генеральне прибирання у Верховній Раді: про мавпу, яка має почуття власної гідності
Сьогодні я влаштувала генеральне прибирання у вітальні. Щоб фізична праця доповнювалася хоч якоюсь елементарною аналітикою, увімкнула телевізор. 5 канал транслював наживо сесію. Це дійство, скажу я вам, не для «слабких нервів» . Може, хтось пояснить мені, чому до ВР обрали близько 60 % глухонімих депутатів? Вони не співають гімну власної держави. До того ж демонстративно. Ні голова ВР, ні екс-президенти Л.Кравчук і Л.Кучма теж не вважали за потрібне виконувати український славень.
Доповненням до антиукраїнської картинки були виступи Чечетова, Колесніченка та Єфремова. Свободівці кричали їм :«Українська!»Ті вдавали глухих і «словоблудили» (логіки в їхніх «спічах» не було ніякої) російською. Треба дати їм прочитати гумореску Є. Дударя (може, він про цих неуків і писав?) Ось уривок із його гумористичного твору:
« До речі, сенсацію чули? Американський вчений навчив мавпу говорити. А деякі наші вчені самі не можуть навчитися. Рідної мови. Звісно, мавпі легше. На її психіку не тиснуть мавпи-шовіністи. І мавпа має почуття власної гідності. Потім мавпа вчить не українську, а англійську. Це набагато легше. Наші мавпи також англійську вивчають запросто. А своєю два слова зліпити не можуть».
Чому такі мавпи мають визначати долю країни? Тому в нас і все навиворіт – що в парламенті, що в економіці. Колись Оксана Забужко зауважила, що нашим державцям не вадило б «спочатку опанувати синтаксис, цю елементарну «гігієну» думання, перш ніж братися реформувати економіку». А ще лексику, бо російські кальки заважають депутатам думати по-українськи.
Пропоную виправити мовні помилки депутатів і самим не вживати таких висловів. Ось таке генеральне прибирання у ВР треба робити щоразу, аби нами не керували неуки.
Підняти питання – порушити питання
На сьогоднішній деньвлада відповідає за ситуацію – сьогодні, нині……
Роз’їжджатися по округам – їхати в округи
Ситуація, у якій ми знаходимося - ……перебуваємо (знаходиться той, хто загубився)
Не дивлячись надекларації – незважаючи на…
Європейські стандарти в першу чергу - …………..насамперед
Біля семидесяти років – близько сімдесяти років
Заключається в тому – полягає в тому
Тратити час – гаяти час
Більше п’ятдесяти – понад п’ятдесят
Включати до порядку денного – вносити…
РS. Колись Це Лу запитав у Конфуція( 6 ст. до н.е. ): «Якщо повелитель покличе тебе керувати країною, з чого почнеш?» Учитель відповів: « Із реформування мови». 15.01.2014
" Убити" азірова
Треба щодня працювати над своєю мовою, треба пройти з нею крізь пекло, чистилище і рай
В. Радчук
Знаєте, чому ми так живемо?Бо ТАК говоримо!Аргументуватиму свою думку народними прислів'ями:
Як речеш - так і кметиш.
Як балакаєш - так і тямиш.
Як розмовляєш - так і мислиш.
Ось так.
Погане мовлення - таке ж і мислення. Скільки у ВР є депутатів, які грамотно висловлюються, отже, мають, образно кажучи, добрий мисленнєвий апарат? Кілька є. А решта? Ну, звичайно, на фоні прем'єра - Сократи й Демосфени!
Чому так? Бо ми - не кращі. Ми теж говоримо по-азіровськи, вживаючи колоніальний суржик, радянський жаргон, імперські покручі. Азіров - серед нас - у російських кальках, недоречних лексемах, неправильних наголосах і скалічених граматичних формах. Хочете говорити й думати грамотно - убийте в собі азірова ( я не помилилася, власні назви з негативною конотацією слід писати з малої літери)
Удосконаливши свою мову, ви покращите мислення, логіку, сприйняття.Усі наші біди - від неосвіченості. Освічені люди таку владу не вибрали б.
Отож вперед до раю (дивитися епіграф) - через чистилище.
Переклад з мови рабства на мову свободи
Віче з приводу святкування - віче з нагоди святкування
В результаті протистояння на Грушевського - унаслідок протистояння на Грушевського
Діючі закони - чинні закони
Насильство по відношенню до мітингувальників - насильство щодо мітингувальників
Має відношення до розгону Майдана - причетний до розгону Майдану
Відсутність доказів про побиття - брак доказів про побиття
На Майдані знаходиться 100 000 мітингуючих - на Майдані перебуває 100 000 мітингувальників
Покази працівників міліції - свідчення працівників міліції
Відстоювати свої права - обстоювати свої права
Давайте заспіваємо Гімн України - заспіваймо Гімн України
Безнаказанність - безкарність
Передвиборча кампанія - передвиборна кампанія
Розповсюдження інформації про побиття - поширення інформації про побиття
Сволочі - наволоч
Підростаюче покоління - молоде покоління, памолодь
Штаб знаходиться - штаб розташований ( знаходиться той, хто загубився)
Розмовляти на українській мові - розмовляти українською мовою
Комментариев нет:
Отправить комментарий