Наші вибори: «бандерівська» дільниця

Для мене український час у дивний спосіб ніби спресувався й перетворився на 2 тектонічні брили – до 25 травня 2014 року і після. Зсув, розкол, провалля чи землетрус, дим і вивільнення?

Внутрішня зосередженість українців на виборах виявлялася в різний спосіб: підбадьорлива усмішка, легкий кивок голови, дружній потиск долоні. Ми дивовижно змінилися від листопада 2013. Самі ще не усвідомлюємо, наскільки; звикаємо до нових себе.

-          Пригощайтеся, - ділиться солодощами член виборчої комісії Ігор.

-          Там є цукерки від Roshen? Агітація нині заборонена!!!– віджартовується колега.

Наша комісія вся у вишиванках. Спостерігачі й багато виборців також. Ідея Лесі Костирко й прохання підтримати голови комісії Ольги Зіновіївни зробили нас телезірками: « Новий канал» показав сюжет про «справжню бандерівську дільницю» на Львівщині ( програма « Абзац», 26.06.2014, 18.15). Телевізійники прибули майже одночасно зі спостерігачами ОБСЄ.

 Іноземці також приємно здивовані доброзичливою атмосферою на дільниці. Та й перекладачі в нас є свої – вільно володіють англійською Василь Михайлович і Валерій Миколайович.

Головне те, що вишиванки нині були не атрибутами чи національним ексклюзивом, а знаком єднання й фактором взаєморозуміння.

-          Справжні українські вибори, - ділиться враженнями одна з виборців. -  Минулого разу було якось непривітно.

…Висока блакитноока білявка швидко підходить до мене. Упізнаю свою випускницю. Дивуюся, бо живе вона тепер не в Бібрці.

-          Мусила приїхати проголосувати. Кожен голос важливий. Донечка нині з бабусею. …А знаєте, Оксано Володимирівно, тепер я добре розумію, що нам треба Україну будувати. 

Дільниця зачиняється. Рахуємо голоси. Купка бюлетенів одного з кандидатів швидко збільшується.

-          Бібрчани теж хочуть бути «в шоколаді», - знову жартуємо на шоколадну тему.

В Інтернеті з’являються цифри екзитполів. Ейфорії, як  у 2004, немає – українці стали більш раціональними. Але є відчуття спільної перемоги – радість не стільки за кандидата, як за те, що спільний вибір зробили більш як 54% виборців. Ось як, виявляється, голосує Україна без застосування адмінресурсу. Адекватно.  Раціонально.  По-європейськи.

А де поділася наша регіонівська армія? Без фінансового заохочення  й цифра якась куца – 0,6%(за Тігіпка), 0%(за Добкіна). Загалом у Бібрці картина, як і в Україні:

Порошенко – 1831

Тимошенко – 286

Ляшко – 164

Гриценко – 154

Богомолець – 35

Ярош – 20

Тігіпко – 15

Тягнибок- 14

Симоненко – 4

Гриненко – 9

Куйбіда - 2

Рабінович - 2
Бойко - 1

Кількість виборців у Бібрці за списками – 3352

Ці вибори були особливими. Ми

-         показали світові, що є нацією,

-          розвінчали міф про бандерівців,

-          викрили брехню Путіна про Яроша,

-          перекреслили сфабриковану інформацію про неофашизм в Україні.

Це наша перша перемога після Євромайдану. Плани на майбутнє – новий парламент і люстрація. Майдан не закінчується. Він починає нову фазу боротьби.